23:32 206 років Миколі Гоголю, а ми відзначаємо ювілей | |
1 квітня виповнюється 206 років класику світової літератури Миколі Васильовичу Гоголю. До ювілею самого письменника ще далеко, але цьогоріч виповнюється 185 років його повісті "Тарас Бульба". У нашій бібліотеці є унікальний випуск цього твору. Справа в тому, що Гоголівський "Тарас Бульба", виданий у Дніпропетровську, став переможцем міжнародного фестивалю "Світ книги-2007". Гран-прі фестивалю — статуетку «Золотий фенікс» — привезла додому голова правління дніпропетровського видавництва "Дніпрокнига" Галина Губанова. Свою відзнаку "Дніпрокнига” виборола у змаганні з 42 видавництвами різних країн світу. Роботу дніпропетровського видавництва нагородили як таку, що має на меті збереження класичної культурної спадщини. Окремо відзначили високу якість друку та ілюстрацій до твору українського письменника. Упродовж трьох конкурсних днів міжнародне журі розглянуло понад 500 видань, однак одностайним було рішення тільки щодо дніпропетровської книжки. До визначення прототипу головного героя повісті “Тарас Бульба” (За матеріалами статті Чухліб Т. Так хто ж був прототипом Тараса Бульби? // Чумацький шлях . – 2003. - №5. – С. 27-31.) У повісті «Тарас Бульба» немає точних дат. Гоголь дає лише приблизне уявлення про події. Він називає XV ст. («Це був один із тих характерів, які могли ви никнути лише у тяжкий XV вік...»), а ім'я гетьмана Остряниці, згадане в творі, дає можливість віднести події повісті до XVII ст. У творі непрямо згадується і Северин Наливайко. Гоголь зближує історичні часи, він створює у повісті час умовний, міфічний, в якому сконцентру валася вся українська історія. Митець прагнув досягти достовірності не стільки у фактах, скільки відтвори ти дух козацтва, показати ті вчинки, що вплинули на формування української нації. Гоголь міфологізує історію. Він відштовхується від реальних подій, переосмислює їх, надає їм рис наці онального епосу. Отже, Гоголь створює не стільки історичну повість, скільки високопоетичний твір про історію України, українських козаків. Цікаво, що його літературного героя, козацького полковника Тараса Бульбу, в багатьох випадках ототожнюють з реально діючою історичною особою і згадують поруч з Петром Конашевичем-Сагайдачним, Богданом Хмельницьким, Іваном Сірком та Іваном Мазепою. Відомо, що Микола Гоголь гаряче прагнув стати професійним істориком. Деякий час він навіть виконував обов'язки ад'юнкт-професора (докторанта) Санкт-Петербурзького університету та за думував написати багатотом ну "Історію України". Чи міг він у Є.Кибрик. Тарас Бульба той період свого життя дізнатися про відомого пращура, полковника доби Хмельниччини Остапа Гоголя? Мабуть, що так. Та чи могло це спонукати його якимось чином до виведення саме такого образу Тараса Бульби? Отже, спробуємо дослідити життєпис козацького полковника другої половини XVII ст. Остапа Гоголя. Народився Остап (в історичних джерелах зустрічається також інше про читання його ім'я — Остафій, Євстафій, Євстахій) на початку переломного для історичних доль багатьох європейських народів XVII ст. Можливо, місцем його народження було невеличке подільське село під назвою Гоголі, засноване православним шляхтичем з Волині Микитою Гоголем. Відомо лише, що напередодні 1648 р. він був ротмістром "панцерних" козаків у польському війську. У подальшому подільський полковник Війська Запорозького виконує найважливіші доручення Б. Хмельницького в західному регіоні України. З початком 1664 р. на Правобережній Україні спалахнуло повстання проти польської влади, яким керували Сулима, Семен Височан та Іван Сірко. О. Гоголь спочатку підтримує повсталих. Однак невдовзі переходить на бік противника. Однією з головних причин цього переходу була та обставина, що коронний гетьман С. Потоцький не відпускав зі Львова двох синів Гоголя, які навчалися там в одному з освітніх закладів. До речі, у своєму листі до Потоцького пращур письменника демонструє свій неабиякий інтелект, а саме проголошує слова, що пояснюють причини тогочасної руїни і стають крилатими: "...Дійшло до того, що кожний козак хотів бути полковником, а кожний сотник — гетьманом". Від початку гетьманування Петра Дорошенка О. Гоголь переходить під його булаву. У цей час Гоголь неодноразово призначається наказним гетьманом Війська Запорозького і керує багатьма козацькими підрозділами під час військових операцій. Наприкінці 1671 р., після багатоденної облоги Могилева, резиденції О. Гоголя, поляки ввійшли в місто. Джерела повідомляють, що під час оборони фортеці загинув один з синів Гоголя: "...Син Гоголів під Могилевом застрелений", — засвідчував очевидець тих подій. Сам полковник з відділом козаків зумів відійти і переправитися на правий берег Дністра. Дід Опанас розповів своєму синові Василю, батькові письменника, про їхнього знаменитого пращура. А вже той переповів це маленькому Миколі, який таким чином з раннього дитинства знав про своє славетне козацьке коріння, а навчаючись у Ніжинському ліцеї, почав збирати матеріали про хороброго полковника Війська Запорозького О. Гоголя. Остап Гоголь помер 5 січня 1679 р. Соратника Б. Хмельницького, який двадцять сім років був полковником Війська Запорозького і останні роки свого життя очолював козаків Правобережжя, було поховано в Києво-Межигірському монастирі, що неподалік Києва. Отже, можна провести багато аналогій між життєдіяльністю історичного Остапа Гоголя й літературного Тараса Бульби. І той, і інший були полковниками Війська Запорозького. У них було по двоє синів приблизно одного віку. Сини полковника О. Гоголя (один - Остап, другий — Прокоп) навчалися у вищому навчальному закладі Львова. Остап з Андрієм отримували освіту, хоча й у Києві. У повісті Миколи Гоголя старший син Тараса гине від рук поляків, а молодший переходить на бік братовбивць. Тут простежується пряма аналогія з долею синів .пращура письменника: один з них (теж старший) гине у 1671 р. від рук жовнірів під час оборони Могилева, а інший невдовзі, у 1674 р., переходить на бік поляків, які перед тим вбили його брата. Саме, втікаючи від польської погоні з Могилева, під час переправи через Дністер старий подільський полковник Остап ледве не загинув. Чи не нагадує це сюжет з втечею від "ляхів" гоголівського Тараса Бульби?! Таким чином, можна визна ти цілковито правдивим той факт, що прототипом знаного літературного героя всесвітньовідомої повісті "Тарас Бульба" був не хто інший, як предок Миколи Гоголя, заслужений козацький старшина доби Б.Хмельницького, І.Виговського, П.Дорошенка гетьман Правобережної України останньої чверті XVII ст. Остап Гоголь. Ось як про М.Гоголя сказали відомі письменники:
«Перед Гоголем должно благоговеть как перед человеком, одаренным самым глубоким умом и самою нежною любовью к людям». Т.Г. Шевченко «Сейчас прочел «Вечера близ Диканьки». Они изумили меня. Вот настоящая веселость, искренняя, непринужденная, без жеман ства, без чопорности. А местами какая поэзия! Какая чувствитель ность. Все это так необыкновенно в нашей нынешней литературе, что я доселе не образумился». А. С. Пушкін «Гоголь внес в нашу литературу новые элементы, породил множество подражателей... С Гоголя начинается новый период русской литературы». В. Г. Бєлінський «Гоголь умер! Какую русскую душу не потрясут эти два слова?.. Да, он умер, этот человек, которого мы теперь имеем право, горькое право, данное нам смертью, назвать великим. Человек, который сво им именем означал эпоху в истории нашей литературы; человек, ко торым мы гордимся, как одной из слав наших! Он умер, поражен ный в самом Цвете лет, в разгар сил своих, не окончив начатого дела, подобно благороднейшим из его предшественников...». І. С. Тургенєв «Давно уже не было в мире писателя, который был бы так важен для своего народа, как Гоголь для России». М. Г. Чернишевський «Меня упрекали в том, что наш «Ревизор» не очень весел. Но ведь сам Гоголь пенял первому исполнителю роли Хлестакова — Николаю Дюру, в том, что он чересчур старался рассмешить зрите лей. Гоголь любил говорить, что веселое часто оборачивается печаль ным, если в него долго всматриваешься. В этом превращении смеш ного в печальное фокус сценического стиля Гоголя ». В.Е. Мейєрхольд «Гоголь створив духовний образ України.» «Своєю творчістю Гоголь звів золотий міст духовності, який єднає культури двох братніх народів – російського та українського, що усвідомлюють свою спільність з культурою всього людства». Олесь Гончар
Стань кращим знавцем життя і творчості М.В.Гоголя Тест на знання тексту історичної повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба»1. Де навчалися сини Тараса Бульби? а) В університеті; б)в бурсі; в)в ліцеї. 2. Острів, на якому стояла Запорізька Січ: а) Базавлук; б)Хортиця; в)Томаківка. 3. Військове звання Тараса Бульби: а) гетьман; б)полковник; в)кошовий. 4. Місто, яке козаки взяли в облогу: а) Ізмаїл; б)Дубно; в)Краків. а) Поляк; б)татарка; в)товариш. 6. Що приніс Андрій полячці? а) Перстень; б)казанок; в)мішок хліба. 7. Найстарший козак запорозького війська: а) Касян Бовдня; б)Максим Голодуха; в)Кирдяга. 8. Хто врятував Тараса, коли він був поранений? 9. Що подарувала полячка Андрієві на знак кохання? а) Каблучку; б)шарф, гаптований золотом; в)медальйон. 10. Що загубив Тарас під час гону? а) Шапку; б)люльку; в)шаблю. 11. Ріка, біля якої загинув Тарас Бульба: а) Дніпро; б)Дністер; в)Ворскла. 12.Кличка коня Тараса Бульби: а)Чорт; б)Орлик; в)Гнідко. 13.Довгий мотузок з петлею: а) ласо; б)аркан; в)зашморг. 14.Батіг: а)Канчук; б)пуга; в)нагайка. 15.Предмет козацького побуту, призначений для прикурювання: а)Огниво; б)кресало; в)кремінь. 16.Автор опери “Тарас Бульба”: а)М. І.Глінка б)П. І. Чайковський в)М. В. Лисенко.
Відповіді: 1. б)в бурсі; 2. б)Хортиця; 3. б)полковник; 4. б)Дубно; 5. б)татарка; 6. в)мішок хліба; 7. а) Касян Бовдня; 8. б)Товкач; 9. б)шарф, гаптований золотом; 10. б)люльку; 11. б)Дністер; 12. а)Чорт; 13. б)аркан; 14. в)нагайка; 15. б)кресало; 16. в)М. В. Лисенко.
Вікторина «10 питань із життя Миколи Васильовича Гоголя» 1.«Этот малоросс так меня обирает, что и кричать нельзя», — скаржився друзям О. С. Пушкін. «Сделайте милость, дайте хоть какой-нибудь сюжет, хоть какой-нибудь смешной или не смешной, но чисто русский анекдот. Рука дрожит написать тем временем комедию... Сделайте же милость, дайте сюжет; духом будет комедия из пяти актов, и клянусь, будет смешнее черта...». Цей рядок з листа, датованого 7 жовтня 1835 року та адресованого Пушкіну. Автор листа — Микола Васильович Гоголь. Комедію він написав. Яку саме? Гоголь в Інтернет-мережі: http://www.klassika.ru/proza/gogol/ http://www.library.ru/3/reflection/literature/gogol.php http://www.rulex.ru/01040234.htm http://az.lib.ru/editors/g/gogolx_n_w/ http://nikolay.gogol.ru/ http://www.edimdoma.ru/life03-05.shtml http://www.gogol.ru/gogol/portrety_gogolya/
| |
|
Всього коментарів: 0 | |