Якщо не міряти результати, то не можна відрізнити успіхи від поразки
Девід Осборн
Плани – ніщо, планування – все
Дуайт Д. Ейзенхауер
Якщо встановити параметри розвитку освіти і кожний параметр забезпечити чіткими критеріями та технологією контролю, тобто організувати моніторинг, то тоді можна оцінювати поточний стан, відстежувати динаміку та спрямовувати процес на якісний кінцевий результат. Загалом моніторинг можна визначити як постійне спостереження за певним процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату як вихідному положенню. Оксфордський словник визначає моніторинг як ретельне спостереження, контроль за роботою. Вперше моніторинг був використаний в ґрунтознавстві, потім екології. Основні галузі, які застосовують моніторинг як спосіб наукового дослідження – екологія, біологія, соціологія, педагогіка, економіка, психологія, теорія управління.
На сьогодні поняття моніторинг набуває більш широкого застосування. Поліфункціональне за своєю сутністю і функціями, поняття "моніторинг" має цілий ряд визначень:
- комплекс спостережень та досліджень, які визначають зміни у навколишньому середовищі, що пов’язані з діяльністю людини.
- спеціально організоване систематичне спостереження за станом будь-яких об’єктів з метою їх комплексної оцінки і підвищення якості функціонування, аналізу процесів, що в ньому відбувається, зіставлення реального стану речей з бажаним.
Моніторинг якості освіти – один із найголовніших чинників управління освітою.
Якість освіти:
1) це сукупність властивостей та характеристик продукції або послуг, які придають їм здатність задовольняти потреби споживача;
2) інтегрована система освіти, яка відображає ступінь відповідності реальних досягнень освітніх результатів нормативним вимогам, суспільним і особистісним очікуванням.
Вимоги до моніторингу:
- Об’єктивність.
- Валідність – повна відповідність контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру і оцінки.
- Надійність – сталість результатів при повторному контролі іншими особами.
- Врахування психолого-педагогічних особливостей досліджуваного об’єкту диференційований підхід на основі індивідуальних особливостей.
- Систематичність.
- Гуманістична спрямованість – створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.
Виділяють такі види шкільного моніторингу:
За масштабами цілей освіти:
- Оперативний
- Тактичний
- Стратегічний
За організаційними формами:
- Індивідуальний
- Груповий
- Фронтальний
За етапами навчання:
- Зондуючий
- Проміжний
- Підсумковий
За рівнями управління навчально-виховним процесом:
- Керівний
- Адміністративний
- Педагогічний
- Учнівський
За охопленням об’єкта спостереження:
- Локальний
- Вибірковий
- Суцільний
За формами суб’єкт-об’єктних відносин:
- Соціальний (зовнішній)
- Взаємоконтроль
- Самоаналіз
Етапи проведення моніторингових досліджень
- І. ПІДГОТОВЧИЙ
- Аналіз документів
- Визначення мети
- Визначення об’єкта
- Визначення напрямків і відбір критеріїв
- Вибір інструментарію
ІІ. ПРАКТИЧНИЙ
- Бесіди
- Спостереження
- Відвідування уроків
- Контрольні роботи, тестування
- Збір інформації
ІІІ. АНАЛІТИЧНИЙ
- Обробка інформації
- Аналіз даних
- Самооцінка
- Систематизація інформації
- Рейтинг
- Висновки
- Розробка рекомендацій
Утвердження такого розуміння якості потребує: Повсюдного прийняття критеріїв якості. Усі учасники освітнього процесу повинні знати і сприймати чіткі та всім зрозумілі критерії якості. Не можна працювати над підвищенням якості роботи школи, не маючи всіх даних про її сучасний стан. Поліпшення якості роботи кожної інституції вимагає ефективного планування, чіткого окреслення цілей і шляхів їх досягнення. Висока якість роботи - це мета, до якої повинна прагнути кожна школа. Оцінювання якості роботи школи - метод, який варто застосовувати на шляху до досягнення цієї мети.
Мета моніторингу якості освіти
- Діагностична
- Діагностувати стан навчально-виховного процесу, виявити недоліки.
- Створити атмосферу зацікавленості, довіри та спільної творчості.
- Мотиваційна
- Формувати в учнів відповідальне ставлення до оволодіння системою знань, умінь і навичок та вміння самостійно здобувати потрібні знання впродовж усього життя.
- Підвищити відповідальність педагогів за якість знань учнів.
- Забезпечити вивчення та впровадження сучасних освітніх технологій, їх елементів, активних форм і методів навчання у повсякденну практику викладання навчальних предметів.
- Розвиваюча
- Готувати особистість з високим рівнем комунікативної компетентності, яка здатна вільно виражати свої думки та почування як в усній, так і в письмовій формі щодо різних аспектів суспільного життя та в різних галузях знань.
- Розвивати потреби комунікативно-діяльнісної спрямованості.
- Виховна
- Забезпечити єдність урочної та позаурочної діяльності через мережу факультативів, гуртків, секцій, індивідуальних завдань, спрямованих на мобілізацію загальнолюдських цінностей як ресурсу особистісного зростання кожного учасника навчально-виховного процесу.
Більше про моніторинг: