Ми з вами щасливі люди, бо маємо можливість поспілкуватися з прекрасною людиною, яка багато бачила в цьому житті, тому кожне сказане нею слово від душі і для душі. У цьому можете й самі пересвідчитися, переглянувши запис творчої зустрічі в Харкові. Посилання знайдете в рубриці "Своя програма". А зараз трохи більше про саму письменницю. 

Ліна Костенко є видатною сучасною українською поетесою, своїм життям і творчістю вона засвідчує несхитну мужність, палку любов до України. Вона — одна з тих митців, хто не втратив людської гідності в часи переслідувань, не йшов на компроміс з владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито:

«...не боюсь донощика в трактирі,

 бо все кажу у вічі королю».

Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в родині вчителів у містечку Ржищеві на Київщині. Невдовзі родина переїхала до Києва, де пройшло її дитинство, де закінчила середню школу. Віршувати розпочала ще в юності. По закінченню школи поетеса вступила в Київський педагогічний інститут, але залишила його і переїхала навчатися в Московський літературний інститут імені М. Горького, який закінчила з відзнакою в 1956 р. Її дипломною роботою була перша збірка «Проміння землі» (1957), високо оцінена рецензентами. Вона засвідчила потужний образний потенціал молодої авторки, про який Василь Симоненко невдовзі скаже : «Це та простота, яка поєднує в собі красу, мудрість, тонку душевну чутливість і і хороший смак». Ці риси притаманні і наступним книжкам авторки: «Вітрила» (1958), «Мандрівка серця» (1961), вони стали найосновнішою ознакою індивідуального стилю Ліни Костенко, які вона дбайливо оберігатиме упродовж усього творчого життя.

Повернувшись в Україну, працювала на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка сценаристом, написала кілька кіносценаріїв ( у тому числі «Дорогою вітрів» та «Перевірте свої годинники»; останній відзначений премією на республіканському конкурсі), перекладачем, входила до складу редакційної колегії журналу «Дніпро».

У 1962 р. через ідеологічну цензуру збірку «Зоряний інтеграл» не було надруковано. Така сама доля спіткала іншу не видану збірку «Княжа доба» (вже 1972 року).

Почалося цькування Ліни Костенко: в’їдливі епіграми Івана Глинського, істерія М. Равлюка на сторінках «Правды Украины». «Стихи Лины Костенко, за небольшим исключением, и тематикой, и образной системой, и внутренним настроением скорее повернуты вспять, а не устремлены вперед. В них то и дело встречаешь понятия: бог, вещие колокола, божье бытие, рок смерти, смиренная молитва, крест, свечка — да всего и не перечесть. И употребляются они не в отрицательном или ироническом смысле.»

( М. Равлюк. Незыблимые устои // Правда Украины.- 1963.- 27 июня).

Ім’я поетеси зникло навіть зі сторінок періодики. Але за час вимушеного мовчання вона все одно продовжувала писати «в шухляду», і вірила, що її твори люди таки прочитають:

Настане день, обтяжений плодами.
Не страшно їм ні слави, ні хули.
Мої суцвіття, биті холодами,
ви добру зав’язь все-таки дали.
І то нічого, що чигали круки,
що проминуло так багато літ.
З такого болю і з такої муки
Душа не створить бутафорський плід.

В результаті цієї натхненної, самовідданої, творчої, мовчазної праці з під пера авторки через роки вийдуть «Маруся Чурай», «Берестечко», кілька драматичних поем: «Сніг у Флоренції», «Дума про трьох братів не азовських», «Скіфська балада» і багато інших високохудожніх поезій. У 1969 році в діаспорі було видано велику збірку «Поезії», до якої ввійшло все краще, створене на той час поетесою.

Поетичному слову Ліни Костенко було оголошено заборону аж до 1977 р., до появи збірки «Над берегами вічної ріки», сповненої уважності й любові до людини, осмислення життєвого досвіду. У цій збірці й у наступних збірках читачеві широко розкривається національна історія («Лютіж», «Чигиринський колодязь», «Стара церковця в Лемешах», «Князь Василько», «Чадра Марусі Богуславки», «Горислава-Рогніда», «Древлянський триптих», драматична поема «Дума про братів неазовських»).

А згодом у 1979 р. у видавництві «Радянський письменник» з’явився історичний роман у віршах «Маруся Чурай». За кілька днів восьмитисячний тираж було розкуплено. Легендарна Маруся Чурай — стражденна і чиста душа — увійшла до сердець читачів. У романі порушено морально-етичні, філософські, правові, політичні, естетичні проблеми, які поетеса розглядала на національному грунті. В основу твору Л. Костенко поклала відому пісню «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», авторство якої приписується легендарній Марусі Чурай. У романі центр уваги переноситься з побутово-мелодраматичних моментів на історичні, національні та психологічні, а мотив про пісенну творчість героїні витісняє інші. Авторці вдалося створити не просто психологічний портрет Марусі, а й показати її причетність до подій періоду боротьби українського народу за незалежність в середині XVII ст. З романом Ліни Костенко поверталася українська ідея — ідея незнищенності народу, як його пісні. 1987 року цей роман було відзначено Шевченківською премією.

У 1980 р. виходить у світ книга поезій «Неповторність» , у 1987 р. — книга «Сад нетанучих скульптур». Того ж 1987 р. виходить її збірка віршів для дітей «Бузиновий цар». А після періоду напруженої роботи Ліна Василівна робить воістину щедрий подарунок читачеві — «Вибране» (1989), куди увійшла збірка «Інкрустації». У 1999 р. у видавництві «Либідь» виходить історична поема «Берестечко», окремою брошурою видана лекція «Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала», прочитана 1 вересня 1999 р. в національному університеті «Києво-Могилянська академія». А у 2010 р. вийшов перший прозовий роман Л. Костенко «Записки українського самашедшого», який став яскравою подією в сучасному літературному житті України.

На сьогодні Ліна Костенко — автор понад десяти поетичних книг, серед яких найвідоміші: «Мандрівка серця» (1961), «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), «Вибране» (1989), «Річка Геракліта» (2011, вибране, а також нові вірші), «Мадонна перехресть» (2011, нові, а також раніше не друковані вірші); історичних віршованих романів «Маруся Чурай» (1979), «Берестечко» (1999, перевидання 2010), прозового роману «Записки українського самашедшого» (2010) тощо.

Твори української авторки перекладені багатьма мовами світу. Вони неодноразово входили до закордонних антологій і збірників, а також видані окремими книгами.

Ліна Костенко — лауреат престижних премій, зокрема — Міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги (2000), Міжнародної премії Фонду Омеляна і Тетяни Антоновичів, премії імені Франческо Петрарки, якою відзначено її книжку «Ілюстрації» (в перекладі італійською мовою, 1994). У дипломі зазначено : «Спеціальна премія світовій поетесі Ліні Костенко». У 1998 р. у Торонто Л. Костенко здобула найвищу відзнаку Світового конгресу українців — медаль Святого Володимира.

Ліна Костенко — справжній майстер художнього слова. ЇЇ поезія — це приклад самовідданого і шляхетного служіння народові. Вона пробуджує почуття добра і справедливості, творить у людині людину, по — філософськи осмислює зміст життєвих проблем. Філософська лірика Л. Костенко — велика частина поетичного доробку автора. Усі найважливіші філософські питання так чи інакше порушено в її творах: це й питання сенсу людського життя, швидкоплинності часу, діалектики духовного та матеріального.

Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
Бо в цьому схибиш — то уже навіки.

Твори Ліни Костенко на історичну тематику підносять ідею патріотизму, любові до Батьківщини, рідної мови, рідного народу, прищеплюють почуття причетності до своєї історії, культури, вчать на подіях минулого проводити аналогії до нашого сьогодення і приймати доленосні рішення з урахуванням історичного досвіду.

Буває, часом сліпну від краси.
Спиняюсь, не тямлю, що воно за диво,-
Оці степи, це не небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься — Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.

***

Розп’ято нас між заходом і сходом,
Що не орел — печінку нам довбе.
Зласкався, доле, над моїм народом,
Щоб він не дався знівечить себе!

Цікавою є інтимна лірика Ліни Костенко. У віршах Ліни Костенко про любов передано весь діапазон цього найвищого і найсвятішого почуття: від потаємного спалаху душі до розумного усвідомлення кохання як щастя і випробування.

Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
А розум спав, довірливий Самсон.
Тепер пора прощатися нам. Будень.
На білих вікнах змерзли міражі.
І як ми будем, як тепер ми будем ?!
такі вже рідні і такі чужі.

* * *

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому справа.
А головне, що десь вдалечині
Є хтось такий, як невтоленна спрага.

Я не покличу щастя не моє.
Луна луни туди не долітає.
Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.
Моя душа й від цього вже світає.

Творчість Ліни Костенко — визначне явище в українській літературі новітнього часу, її прикметною рисою є інтелектуалізм — рух, поезія, злети думки, яка осягає великі історичні простори, напружено шукаючи ключів до таємниць буття людини, нації, людства...

Значущість поезії Ліни Костенко полягає в сутності самої поетеси, яку вона визначила так: "Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І, може, це і є моя найвища сутність".

Творча спадщина:

          Костенко Л. В. Берестечко : іст. роман / Л. В. Костенко ; авт. післямови І. Дзюба, В. Панченко; іл. С. Якутовича. – Київ : Либідь, 2010. – 232 с : іл.

          Костенко Л. В. Бузиновий цар : вірші / Л. В. Костенко. – Київ : Веселка, 1987. – 28 с. : іл.

          Костенко Л. В. Вибране / Л. В. Костенко ; худож. Є. І. Муштенко. – Київ : Дніпро, 1989. – 559 с. : портр.

          Костенко Л. В. Гіацинтове сонце : поезії / Л. В. Костенко ; упоряд., музика О. Богомолець ; малярство І. Марчука ; авт. ст. О. Пахльовська. – Київ : Либідь, 2010. – 168 с. : іл., ноти, портр. + 1 диск.

          Костенко Л. В. Записки українського самашедшого / Л. В. Костенко. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. – 416 с. – (Перлини сучасної літератури).

          Костенко Л. В. Мадонна Перехресть / Л. В. Костенко. – Київ : Либідь, 2012. – 110 с. : іл., фот.

          Костенко Л. В. Маруся Чурай : іст. роман у віршах / Л. В. Костенко ; худож. Н. Лопухова. – Київ : Веселка, 1990. – 159 с. : іл.

          Костенко Л. В. Річка Геракліта / Л. В. Костенко ; упоряд. та передм. О. Пахльовської ; худож. С. Якутович. – Київ : Либідь, 2011. – 288 с. : іл., портр.

          Костенко Л. В. Триста поезій : вибрані вірші / Л. В. Костенко ; упоряд. О. Пахльовська, І. Малкович. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012. – 416 с. – (Українська Поетична Антологія).

          Ліна Костенко. Олександр Олесь. Василь Симоненко. Василь Стус : поезії / уклад. А. Я. Бельдій. – Київ : Наукова думка, 2002. – 272 с. : портр. – (Бібліотека школяра).

          Ліна Костенко. Поезія. Маруся Чурай : коротка біографія письменниці. Стислий переказ творів. Аналіз текстів. Тексти віршів. Зразки учнівських творів : посіб. для 11 кл. – Харків : Ранок, 2000. – 64 с. – (Літературна крамниця).

Про поетесу: 

         Брюховецький В. С. Ліна Костенко : нарис творчості / В. С. Брюховецький. – Київ : Дніпро, 1990. – 264 с.

          Дзюба І. М. Є поети для епох / І. М. Дзюба. – Київ : Либідь, 2011. – 208 с.

          Костенко Ліна Василівна // Усі письменники і народна творчість : довід. / Н. І. Черсунова, Р. Б. Шутько, О. В. Козир [та ін.]. – Київ, 2007-2008. – С. 156-160.

          Ліна Костенко // Дивосвіт «Веселки» : антол. л-ри для дітей та юнацтва : у 3 т. Т. 3 : українська література / упоряд. Б. Й. Чайковський. – Київ, 2005. – С. 50.

          Ліна Костенко // Живиця : хрестоматія укр. л-ри XX ст. : у 2 кн. Кн. 2 / за ред. М. М. Конончука. – Київ, 1998. – С. 387-390.

          Ліна Костенко // Література України : для дітей середнього шкільного віку / авт.-упоряд. В. М. Скляренко, Я. О. Батій. – Харків, 2006. – С. 255-256.

          Ліна Костенко // Рідне слово. Українська дитяча література : хрестоматія : у 2 кн. Кн. 2 / упоряд. З. Д. Варавкіна, А. І. Мовчун, М. Ф. Черній. – Київ, 1999. – С. 266-268.

          Ліна Костенко // Українська література : довід. для абітурієнтів та школярів / В. А. Мелешко [та ін.]. – Київ, 2012. – С. 440-441.

          Ліна Костенко // Усі українські письменники / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Харків, 2007. – С. 167-173.

          Нескорена: штрихи до життєвої і творчої біографії Ліни Костенко // Ліна Костенко : навчальний посіб.-хрестоматія / ідея, упоряд., інтерпретація творів Г. Клочека. – Кіровоград, 1999. – С. 3-22.

* * * * * * *

          Бакуменко О. «У майбутнього слух абсолютний…» : [про творчість Л. Костенко] / О. Бакуменко // Українська літературна газета. – 2010. – № 6. – С. 1, 6.

          Бондаренко С. Молодий прозаїк Ліна Костенко / С. Бондаренко // Літературна Україна. – 2010. – № 47, 23 груд. – С. 2, 5.

          Васюра А. Уславлені світом жінки / А. Васюра // Зарубіжна література в школі. – 2012. – № 8 (квітень). – С. 31-39.

          Іванченко М. Ушануймо свою берегиню! : [про Л. В. Костенко] / М. Іванченко // Літературна Україна. – 2011. – № 9, 3 берез. – С. 4.

          Кафка назавжди : Ліна Костенко як дзеркало українського дискурсу // Україна молода. – 2011. – 23 берез. – С. 13.

          Клименко В. Ліна, принцеса воїнів : сьогодні виповнюється 80 років Ліні Костенко / В. Клименко // Україна молода. – 2010. – 19 берез. – С. 20-21.

          Матвієнко А. Ліну Костенко вшанували за гуманізм / А. Матвієнко // Літературна Україна. – 2013. – № 48, 12 груд. – С. 3.

          Михайло Наєнко: «Поразка – це наука. Ніяка перемога так не вчить…» : 19 березня 1930 року народилася Ліна Костенко // Журавлик. – 2009. – № 3. – С. 8.

          Невмержицька Н. М. Жінки в історії України : [із збірки «Книга творить людину»] / Національна бібліотека України для дітей / Н. М. Невмержицька // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 5. – С. 34-36.

         Презентація життя : [ювілей Ліни Костенко] // Культура і життя. – 2010. – № 10-11. – С. 11-20.

          Тарнашинська Л. Мнемонічне коло у структурі художньої свідомості: метаморфози пам’яті : (літературознавчо-філософський зріз поетики Ліни Костенко) / Л. Тарнашинська // Слово і час. – 2010. – № 3. – С. 51-67.

1. Базилевський В. Ліна Костенко. Поезія як мислення // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. Кн..3. – с.182 – 197.
2. Берегиня української літератури (Ліна Костенко) //Українська література: Підручник /За заг. ред. Р.В.Мовчан – К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 369 – 386.
3. Брюховецький В.С. Ліна Костенко. Нарис творчості. – К.: Дніпро, 1990. – 262 с.
4. Задорожна Л.М. Ліна Костенко //Живиця: Хрестоматія укр. літ. ХХ ст.: У 2 кн. – Кн.2 /За ред. М.М.Конончука. – К.: Твім. Інтер, 1998. – с. 387 – 390.
5. Ковалевський О.В. Ліна Костенко. Нарис творчо-світоглядної біографії. – Х.: Прапор, 2004. – 192 с.
6. Симоненко В. Краса без красивостей // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. Кн..3. – с.198 – 200.
7. Слабошпицький М. Ліна Костенко. // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. Кн.2: Друга половина ХХ ст. Підручник /За ред. В.Г.Дончика. – К.: Либідь, 1988. – с. 120 – 125.

1. Андрусенко В. Кодекс честі як імператив життя (На прикладі життя і творчості Л.Костенко) //Дивослово. – 2003. - №3.
2. Бажан М. Поема про кохання та безсмертя [Ліна Костенко] //Дивослово. – 2005. - №3. – с.53-54.
3. Бакутенко О. «У майбутнього слух абсолютний (Ліна Костенко) // Українська літературна газета. – 2010. - №6. – с.1,6.
4. Башкирова О. Статуя в художній системі драматичної поеми Ліни Костенко «Сніг у Флоренції» //Слово і час. – 2006. - №11. – с.20-24.
5. Безп’ятчук Ж. Дорога від Лубен до Києва, або шлях національної солідаризації (До 75-річчя від дня народження Ліни Костенко) //Українська культура. – 2005. - №3/4. – с.6 – 7.
6. Бойко О. Нев’янучий сад поезії Ліни Костенко //Дивослово. – 2010. - №8. – с.16 – 20.
7. Бондаренко А. Усі вже звикли – геніїв немає: [Поетичний цикл Л.Костенко «Силуети»] //Урок української. – 2004. - №8/9. – с.24 – 28.
8. Бондаренко С. Ліна Костенко: «Виколупую з-під льоду свій народ» // Віче. – 2010. - №5. – с.56 – 59.
9. Бондаренко Ю. Зіставлення художньо-історичного мислення письменників на уроках літератури (твори про Марусю Чурай) //Українська мова і література в школі. – 2005. - №2. – с.30 – 35.
10. Бондаренко Ю. Людина – центр історії в романі Л.Костенко «Берестечко» //Урок української. – 2004. - №11/12. – с.26 – 30.
11. Бондаренко Ю. Тут споконвіку скрізь лилася кров: [Картини національної трагедії України в романі Л.Костенко «Маруся Чурай»] //Українська література. – 2000. – № 6. – с.9 – 14.
12. Гойденко О. Ліна Костенко: життя у слові //Порадниця. – 2010. – 18 березня. – с.1, 2.
13. Голуб Л. Ліна Костенко: мудрість народжена багатством серця (Учительські роздуми) // Українська мова і література. – 2009. - №1. – с.60 - 65.
14. Деркач О. «Гармонія крізь тугу дисонансів…» (Творчість Ліни Костенко) //Українська мова й література. – 2010. - №3. – с.97 – 103.
15. Дзюба І. Л.Костенко: В глухі часи загострюється слух…//Літературна газета. – 2010. – 18 березня. – с.1.
16. Дзюба І. Пишеться «Велика книга нашого народу» (Ліна Костенко) //Сучасність. – 2010. - №4. – с.80 – 106.
17. Дроздовський Д. «З суми безконечно малих виникає безконечно велике…» (До 80-річчя Ліни Костенко) //Українська мова й література. – 2010. - №3. - с.70 – 83.
18. Жулинський М. Їх благословив Господь [Л.Костенко] //Україна. – 2005. - №2/3. – с.69 – 70.
19. Жулинський М. Лицарство Духа: Про творчість Л.Костенко //Вітчизна. – 2000. – № 3/4.
20. Ковалевський О. Поет і влада: Л.Костенко в світоглядному контексті шістдесятництва //Київ. – 2003. - №11/12.
21. Ковалевський О. Український комплекс… [Ліро-епічні твори Л.Костенко] // Київ. – 2005. - №2. – с.144 – 150.
22. Кудрявцев м, Митець і час: ідейна проблематика поетичної драми Ліни Костенко //Дивослово. – 1998. - №8. – с.11 – 12.
23. Левченко Г. Необароковий діаріуш людства Ліни Костенко //Слово і час. – 2011. - №5. – с.84 – 88.
24. Легенда: До ювілею Ліни Костенко //Українська культура. – 2000. - №3. – с.2 – 3.
25. Мануйлова О. Розкриваючи внутрішній світ людини (Особливості творення портрету героя інтимної лірики Ліни Костенко з погляду художньої предметності) // Українська мова й література. – 2009. - №7/8. – с.83 – 93.
26. Мовчун А. Ліна Костенко //Початкова школа. – 2003. - №7. – с.53 – 56.
27. Наєнко М. Поразка – це наука. Ніяка перемога так не вчить… [Творчість Л.Костенко] //Віче. – 2006. - №5/6. – с.26 – 28.
28. Отрошенко Ю. Пісні Марусі Чурай і сучасність //Українська культура. – 2007. - №6. – 36 – 38.
29. Павленко М. «Лісова пісня» Лесі Українки і «Маруся Чурай» Ліни Костенко як перегук епох та літературних поколінь (Спроба порівняльного аналізу) //Українська мова і література. – 2009. - №1. – с.66 – 83.
30. Павлів І. «Нерівність душ – це гірше, ніж майна!» (Урок-гендерне дослідження за романом «Маруся Чурай») //Дивослово. – 2010. - №3. – с.46 – 50.
31. Панченко В. Самотність на верхів’ях ( Поезія Ліни Костенко в часи «відлиги» і «заморозків») // День. – 2004. – 30 липня. – с. 18 – 19; Диво слово. – 2005. - №3. – с. 54 - 59.
32. Панченко В. «Поразка – це наука…» (Роман Л.Костенко «Берестечко») // Дивослово. – 2010. - №3. – с.39 – 43.
33. Пісківець Т. Зіткнення унікальності і буденності (Урок вивчення поезії Ліни Костенко) //Дивослово. – 2010. - №3. – с.44 – 45.
34. Побідаш І. Давидові псалми в українському переспіві Ліни Костенко) //Українська мова й література. – 2010. - №3. – с.104 – 107.
35. Ромащенко Л. Минуле – урок для сучасності, проекція на майбутнє: Ліна Костенко «Берестечко» //Українська література. – 2000. - №5.
36. Ротач П. Джерело міфу про Марусю Чурай і сучасна інтерпретація цього образу //Народна творчість та етнографія. – 2001. - №5/6.
37. Решодько Л. «Це голос наш. Це – пісня. Це – душа» (Літературно-музична композиція за романом Ліни Костенко «Маруся Чурай») //Дивослово. – 2008. - №11. – с.27 – 29.
38. Савка М. Життя на барикадах поезії: (Життя і творчість Л.Костенко) //Дивослово. – 2005. - №3. – с.60 – 63.
39. Саєнко В. Крізь роки і печалі: До літературного портрету Ліни Костенко //Київ. – 2005. - №3. – с.140.
40. Сизоненко О. Зоря і хрест Ліни Костенко: Есе //Дніпро. – 2005. - №3/4. – с.2 – 10.
41. Савицька Л. О скільки слів і скільки снів мені наснилося (Творчість Л.Костенко) //Дивослово. – 2000. - №3.
42. Степаненко М. Коло Марусі Чурай: (Про життя і долю Марусі Чурай) //Сучасність. – 2006. - №11 – 12. – с.130 – 139; Народна творчість та етнографія. – 2008. - №1. – с.37 – 44.
43. Унгурян О. Л.Костенко: 12 фактов из жизни //Факты. – 2005. – 19 марта.
44. Чекан О. Ліна Костенко: дотик до душі //Україна і світ сьогодні. – 2000. - №23. – с.12.
45. Чумак Т. «Вже почалось, мабуть, майбутнє…» (Урок – читацька конференція за творчістю Ліни Костенко) // Українська мова й література. – 2010. - №3. – с.84 – 96.
46. Чумак Т. «Моя любов, я перед тобою…» (Літературно-мистецька вітальня, присвячена вивченню інтимної лірики Ліни Костенко) //Українська мова й література. – 2011. - №3. – с.9 – 16.
47. Югов В. Крізь терни - до зірок!.. (Життя і творчість Ліни Костенко) // Голос України. – 2007. – 8 грудня. – с.12 – 13.
48. Яновська Л. Щоб ми були безсмертні, бо щасливі: Ліна Костенко //Урядовий кур’єр. – 2011. – 9 лютого. – с.17.

          Костенко Ліна : біографія [Електронний ресурс] // Клуб поезії : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=36&type=biogr. – Заголовок з екрану.

          Костенко Ліна Василівна [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Костенко_Ліна_Василівна. – Заголовок з екрану.

          Ліна Костенко : біографічна довідка [Електронний ресурс] // Поетика : бібліотека української поезії : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=kostenko&page=bio&alist=skip. – Заголовок з екрану.

          Ліна Костенко : біографія [Електронний ресурс] // Українська література : електронна бібліотека : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kostenko-lina/274-kostenko-lina-biografiya. – Заголовок з екрану.

          Ліна Костенко [Електронний ресурс] // Українська література : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kostenko1.html. – Заголовок з екрану.

Відео:

І все на світі треба пережити (3 хв) https://www.youtube.com/watch?v=xRzZakGtIoA

Читає Остап Ступка

Читає Ніна Матвієнко

Володимир

Страшні слова, коли вони мовчать

Життя іде і все без коректур

Нехай підождуть невідкладні справи

Я егоїстка

Поезії

Очима ти сказав мені люблю

Вірші про осінь

Презентації:

Презентація творчості 1 (4 хв)

Презентація 2 (10 хв)